Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Ременник О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 16
Представлено документи з 1 до 16
|
1. |
Короленко В. В. Проблеми державного управління дерматовенерологічною службою у процесі реформування вітчизняної системи охорони здоров’я [Електронний ресурс] / В. В. Короленко, В. І. Степаненко, О. І. Хара, Р. М. Ісаєнко, О. І. Ременник, Т. П. Авраменко, К. І. Петрова, О. П. Волосовець, В. В. Лазоришинець // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2013. - № 1. - С. 9-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2013_1_4 Система здравоохранения граждан, ее модернизация и оптимизация являются одними из важнейших функций современного украинского государства. Основной целью реформ в сфере здравоохранения Украины согласно Программе экономических реформ на 2010 - 2014 г. "Зажиточное общество, конкурентоспособная экономика, эффективное государство" является улучшение здоровья населения, обеспечение равного и справедливого доступа всех граждан к медицинским услугам надлежащего качества. Важное место в процессе реформирования системы здравоохранения принадлежит оптимизации структуры и функций дерматовенерологической службы. Цель работы - рассмотреть проблему управления кадровыми ресурсами дерматовенерологической службы в условиях реформирования сферы здравоохранения Украины с учетом реальной возможности размежевания предоставления дерматовенерологической помощи между поставщиками первичного уровня медпомощи (врачами общей практики - семейной медицины) и поставщиками вторичной (специализированной) и третичной (высокоспециализированной) медпомощи (врачами-дерматовенерологами и врачами-дерматовенерологами детскими) и координирование взаимодействия между этими уровнями. Установлено, что основными проблемами кадрового потенциала дерматовенерологической службы являются недостаточная укомплектованность и обеспеченность медицинскими кадрами; увеличение количества медицинских работников пенсионного возраста; отраслевая и региональная диспропорциональность кадрового обеспечения; проблемы повышения уровня квалификации медицинских кадров; нормативно-правовое обеспечение кадровой политики области и создания мотивационных стимулов для персонала; проблемы рационального использования кадровых ресурсов сферы здравоохранения; проблемы подготовки кадров для дерматовенерологической службы.
| 2. |
Коба Н. М. Основні проблеми державної кадрової політики з підготовки керівників охорони здоров'я [Електронний ресурс] / Н. М. Коба, Р. М. Ісаєнко, В. В. Короленко, О. Ф. Глушаниця, О. І. Ременник, В. В. Лазоришинець // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2012. - № 2. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2012_2_5
| 3. |
Ременник О. І. Ризики виникнення раку бронхів та легень серед працівників, експонованих канцерогенними речовинами на робочому місці [Електронний ресурс] / О. І. Ременник // Україна. Здоров'я нації. - 2010. - № 4. - С. 18-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2010_4_5
| 4. |
Ременник О. І. Проблеми первинної профілактики раку бронхів та легень професійного ґенезу та шляхи їх розв’язання [Електронний ресурс] / О. І. Ременник, Д. В. Варивончик // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2010. - № 4. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2010_4_6
| 5. |
Ременник О. І. Імунні порушення у хворих із множинною мієломою [Електронний ресурс] / О. І. Ременник // Здоровье женщины. - 2013. - № 10. - С. 183-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_10_41 Проведено дослідження показників клітинного та гуморального імунітету у 90 хворих із множинною мієломою (ММ) до застосування хіміотерапії. Встановлено, що в загальній групі хворих порушено співвідношення T- і B-лімфоцитів за рахунок збільшення кількості CD3+-лімфоцитів у випадку зменшення кількості CD20+-клітин, зниження відсотка фагоцитуючих нейтрофільних гранулоцитів, рівень IgM і титр комплементу, збільшена кількість CD8+-клітин, підвищена кількість сироваткового лізоциму та бета-лізинів. Імунні порушення були менш вираженими у хворих із I стадією захворювання та за варіанту Бенс - Джонса. Високодозова хіміотерапія спричинила поглиблення порушень, перш за все, T-ланки імунітету. Одержані дані свідчать про необхідність імунологічного моніторингу хворих із ММ з метою індивідуального підходу до призначення імунокоректорів.
| 6. |
Ременник О. І. Клінічне значення вивчення вмісту глюкози в еритроцитах хворих на хронічне "легеневе" серце [Електронний ресурс] / О. І. Ременник // Семейная медицина. - 2013. - № 6. - С. 24-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_6_9 Наведено результати вивчення вмісту глюкози в еритроцитах хворих на хронічне легеневе серце (ХЛС), проведено порівняльний аналіз змін її вмісту зі здоровими особами, простежені корелятивні взаємозв'язки змін в еритроцитах із рівнем гістаміну, серотоніну в плазмі крові при ХЛС у хворих з хронічними обструктивними захворюваннями легень для можливості оцінювання і діагностики ступеня вторинних метаболічних порушень.
| 7. |
Ременник О. І. Піровиноградна кислота в комплексі метаболічних порушень у пацієнтів із хронічною обструктивною хворобою легень, ускладненою хронічним легеневим серцем [Електронний ресурс] / О. І. Ременник // Український медичний часопис. - 2013. - № 6. - С. 112-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_6_26 Наведено результати визначення рівня піровиноградної кислоти у крові 55 пацієнтів із хронічною обструктивною хворобою легень. Розглянуто можливу роль піровиноградної кислоти у формуванні синдрому метаболічної інтоксикації.
| 8. |
Ткаченко В. І. Порівняльний аналіз кадрового та ресурсного забезпечення первинної медичної допомоги в Київській області за 2010–2012 і 2012–2014 рр. [Електронний ресурс] / В. І. Ткаченко, О. І. Ременник, К. С. Голосай // Семейная медицина. - 2015. - № 4. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_4_11 У Київській області як у непілотному регіоні у 2012 р. почали створювати центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Мета дослідження - порівняння стану первинної медичної допомоги в Київській області за 2010 - 2012 та 2012 - 2014 рр. Проаналізовано дані статистичних звітів закладів охорони здоров'я ПМД Київської області за формами статистичної звітності відповідно до чинного законодавства. Статистичний аналіз проводили за допомогою програм Excel 2007, SPSS, Statistica 6.0. На кінець 2014 р. створено 27 ЦПМСД, до яких входять 287 амбулаторій (приріст у 2012 - 2014 рр. 28,70 %), та 622 з 643 ФАПів. Забезпеченість лікарями загальної практики - сімейними лікарями (ЗП-СЛ) (фізичними особами) по Київській області за 2012 - 2014 рр. достовірно збільшилась на 140,57 % - з 1,06 до 2,55 <194> (<$Eroman p~<<~0,01>), укомплектованість штатних посад фізичними особами ЗП-СЛ достовірно зросла на 11,89 % (з 59,97 % до 67,1 %; <$Eroman p~<<~0,05>), так само, як і по Україні. Протягом 2010 - 2014 рр. забезпеченість і укомплектованість штатних посад фізичними особами ЗП-СЛ в Київській області була достовірно меншою, ніж в Україні (<$Eroman p~<<~0,01>). Навантаження на 1 штатну посаду і 1 фізичну особу лікаря ЗП-СЛ знизилось відповідно на 33,19 % і 40,29 % і було більше у сільській місцевості. Співвідношення штатних посад лікарів ПМСД та молодших спеціалістів з медичною освітою ЗП-СМ у 2014 р. зросло до 1:1,7. Оснащеність відповідно до табеля оснащення інструментарієм склала 14,9 %, автоматизованими робочими місцями і комп'ютерами лікарів - 30 %, забезпеченість автомобілями зросла до 80,1 %, але залишається недостатньою. Висновки: з метою покращання ситуації необхідне додаткове матеріально-фінансове забезпечення для досягнення більш вагомих результатів реорганізації первинної ланки та якості медичної допомоги.
| 9. |
Ткаченко В. І. Результати реорганізації Охорони Здоров'я на засадах сімейної медицинив київській області [Електронний ресурс] / В. І. Ткаченко, А. О. Арешкович, К. С. Голосай, О.Ф. Глушаниця, О. І. Ременник // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 1-2. - С. 108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_1-2_26
| 10. |
Ткаченко В. І. Аналіз стану первинної медичної допомоги в Київській області за 2002–2014 рр. [Електронний ресурс] / В. І. Ткаченко, О. І. Ременник, К. С. Голосай // Український медичний часопис. - 2015. - № 2. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2015_2_25 Відповідно до декларації Всесвітньої організації охорони здоров'я про зміцнення первинної медичної допомоги в Україні, відбувається реорганізація системи охорони здоров'я на засадах сімейної медицини. Проаналізовано стан первинної медичної допомоги в Київській області за 2002 - 2014 рр. Проаналізовано дані статистичних звітів закладів первинної медичної допомоги Київської області за формами статистичної звітності відповідно до наказів МОЗ України: від 10.07.2007 р. N 378, від 08.01.2004 р. N 1, від 02.11.2012 р. N 866. Статистичний аналіз проведено за допомогою програм Excel 2007, SPSS, Statistica 6.0. За результатами аналізу встановлено, що кількість закладів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) за 2002 - 2013 рр. зросла від 11 до 263 (приріст - 2045 %), амбулаторій загальної практики - сімейної медицини (ЗПСМ) - від 4 до 223 (приріст 5475 %). Кількість лікарів загальної практики - сімейних лікарів (ЗПСЛ) у Київській області збільшилася з 13 (2002 р.) до 418 (2014 р.), приріст становив 3115,4 %. Забезпеченість лікарями ЗПСЛ по Київській області становить 2,1 на 10 тис. населення (2014 р.), приріст з 2002 р. (0,07) становив 2900 %, але показники кадрового забезпечення не досягають рекомендованих норм. Ресурсне забезпечення закладів, незважаючи на значний приріст за 2002 - 2014 рр. за всіма показниками, залишається недостатнім і потребує більшого фінансування з боку держави. Визначено певні успіхи у розвитку первинної медичної допомоги та впровадженні сімейної медицини в Київській області, що відбувається відповідно до чинного законодавства України з темпами та за загальними тенденціями, які спостерігаються по всій державі. Виявлено деякі проблеми - недостатність кадрового та ресурсного забезпечення первинної медичної допомоги, усунення яких може бути забезпечене збільшенням державного фінансування непілотних регіонів і запровадженням механізмів мотивації медичного персоналу.
| 11. |
Ткаченко В. І. Результати реорганізації системи охорони здоров’я на засадах сімейної медицини в Київській області за 2012–2016 рр. [Електронний ресурс] / В. І. Ткаченко, А. О. Арешкович, К. С. Голосай, О. Ф. Глушаниця, О. І. Ременник // Семейная медицина. - 2017. - № 3. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_3_7 Реорганізація системи охорони здоров'я у Київській області зі створенням центрів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) почалася у 2012 р. Мета дослідження - проаналізувати результати реорганізації системи охорони здоров'я на засадах сімейної медицини в Київській області за 2012 - 2016 рр. Здійснено аналіз даних статистичних звітів закладів охорони здоров'я ПМСД Київської області. Статистичний аналіз проводили за допомогою програм Excel 2007, SPSS, Statistica 6.0. Проведений аналіз показав позитивні зміни і значний приріст кадрового та ресурсного забезпечення, що супроводжувалось збільшенням кількості прикріпленого населення, зменшенням навантаження на лікарів, збільшенням співвідношення лікар/медична сестра, покращанням здоров'я населення. Але водночас існує певний дефіцит кадрів лікарів загальної практики-сімейних лікарів (ЗП-СЛ) та медичних сестер ЗП-СМ, недостатній рівень оснащення, фінансового та ресурсного забезпечення, що негативно впливає на якість медичної допомоги. Заключення: одержані позитивні зміни можуть бути покращені шляхом збільшенням фінансування, ресурсного та кадрового забезпечення, модернізацією та комп'ютеризацією, введенням електронної системи амбулаторних карток.
| 12. |
Ременник О. И. Особенности проведения брахитерапии при лечении опухолей кожи и мягких тканей головы и шеи [Електронний ресурс] / О. И. Ременник, Д. С. Мечев, В. П. Ивчук, Л. В. Романенко, С. С. Романенко, С. В. Разумейко, А. П. Васькевич, З. В. Шепиль // Променева діагностика, променева терапія. - 2017. - № 1. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2017_1_5
| 13. |
Гороть І. В. Аплікаційний метод брахітерапії при лікуванні немеланомного раку шкіри [Електронний ресурс] / І. В. Гороть, О. В. Козак, М. М. Ткаченко, О. І. Ременник // Радіологічний вісник. - 2017. - № 1-2. - С. 61-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2017_1-2_49
| 14. |
Ткаченко М. М. Сучасні аспекти викладання променевої терапії на додипломному етапі [Електронний ресурс] / М. М. Ткаченко, Г. О. Романенко, І. В. Гороть, О. І. Ременник // Радіологічний вісник. - 2017. - № 1-2. - С. 102-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2017_1-2_114
| 15. |
Гороть І. В. Роль HDR брахітерапії в лікуванні плоскоклітинного раку губи [Електронний ресурс] / І. В. Гороть, О. В. Козак, М. М. Ткаченко, О. І. Ременник // Радіологічний вісник. - 2016. - № 1-2. - С. 66-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2016_1-2_61
| 16. |
Короленко В. В. Державне управління кадровою політикою у реформуванні української сфери охорони здоров’я на прикладі дерматовенерологічної служби [Електронний ресурс] / В. В. Короленко, О. П. Дикун, Р. М. Ісаєнко, О. І. Ременник, Т. П. Авраменко, В. І. Степаненко, К. І. Петрова, О. П. Волосовець, В. В. Лазоришинець // Лікарська справа. - 2014. - № 9-10. - С. 139-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_9-10_25 Функція системи охорони здоров'я громадян, її модернізація та оптимізація є однією з найважливіших в сучасній українській державі. Основною метою реформ у сфері охорони здоров'я України є покращання здоров'я населення, забезпечення рівного та справедливого доступу всіх громадян до медичних послуг належної якості. Важливе місце у процесі реформування сфери охорони здоров'я посідає оптимізація структури та функцій дерматовенерологічної служби. Мета дослідження - розглянути проблему управління кадровими ресурсами дерматовенерологічної служби за умов реформування сфери охорони здоров'я України з урахуванням реальної можливості розмежування надання дерматовенерологічної допомоги між постачальниками первинного рівня медичної допомоги (лікарями загальної практики - сімейної медицини) та постачальниками вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (лікарями-дерматовенерологами і лікарями-дерматовенерологами дитячими) і координування взаємодії між цими рівнями. В результаті проведеного дослідження встановлено, що основними проблемами кадрового потенціалу дерматовенерологічної служби є недостатня укомплектованість і забезпеченість медичними кадрами; зростання кількості медичних працівників пенсійного віку; галузева і регіональна диспропорційність кадрового забезпечення; проблеми підвищення рівня кваліфікації медичних кадрів; нормативно-правове забезпечення кадрової політики галузі та створення мотиваційних стимулів для персоналу; проблеми раціонального використання кадрових ресурсів сфери охорони здоров'я; проблеми підготовки кадрів для дерматовенерологічної служби. Реформована в даний час сфера охорони здоров'я повинна насамперед задовольняти потреби населення в достатньо ефективній медичній допомозі усіх рівнів, для забезпечення якої необхідна достатня кількість якісно підготовлених і мотивованих медичних працівників. На досягнення цієї мети спрямована спільна робота Міністерства охорони здоров'я України, Національної академії медичних наук України, медичних університетів, регіональних органів охорони здоров'я та професійних медичних об'єднань. У зв'язку з цим українська дерматовенерологічна допомога, зокрема стаціонарна, потребує глибокого й об'єктивного медико-соціального аудиту. Необхідною умовою гармонійного розвитку дерматовенерологічної служби є адекватне кадрове її забезпечення з урахуванням змін у структурі надання відповідної допомоги на різних рівнях, а також ефективного їх координування протягом усього медичного маршруту пацієнта.
|
|
|